Втрата м'язової маси Оземпік: що варто знати про м'язи під час схуднення

Препарати групи GLP-1, такі як семаглутид і тирзепатид, змінили підхід до лікування надмірної ваги та ожиріння, і зниження ваги на них у багатьох людей є значним. Водночас дедалі очевидніше, що частина втраченої ваги припадає на м'язову масу — це явище часто називають втратою м'язової маси на Оземпіку. Це не означає, що препарати небезпечні або що лікування варто припиняти, але це фактор, який варто розуміти і враховувати під час лікування. Наукові дані з цієї теми ще формуються, а результати різняться залежно від використовуваного препарату, швидкості зниження ваги та того, наскільки підтримуються харчування й фізична активність. У цій статті йдеться про те, чому виникає втрата м'язової маси на Оземпіку, наскільки вираженим є це явище за даними поточних досліджень, і що людина, яка приймає такий препарат, може зробити сама для захисту м'язової маси, продовжуючи худнути.

Як препарати GLP-1 спричиняють зниження ваги

Агоністи рецепторів GLP-1 імітують власний гормон організму GLP-1, який регулює рівень цукру в крові, апетит і швидкість спорожнення шлунка. Препарат уповільнює перехід їжі зі шлунка в кишечник і впливає на центри насичення в мозку, через що відчуття голоду зменшується, а порції стають меншими майже автоматично. Тирзепатид додатково впливає на рецептор GIP, що у багатьох людей ще більше посилює ефект. На практиці це призводить до помітного щоденного зниження споживаної енергії, часто без свідомого підрахунку калорій. Через це зниження ваги часто відбувається швидше та інтенсивніше, ніж за звичайних змін у харчуванні, а в клінічних дослідженнях втрата ваги сягала двозначних відсотків від початкової ваги. Саме той механізм, який робить ці препарати ефективними, частково пояснює й походження втрати м'язової маси на Оземпіку: коли споживання їжі різко і швидко знижується, організм отримує значно менше білка та енергії, ніж раніше, і змушений отримувати частину необхідної енергії також із м'язової тканини, а не лише з жирової. Тому швидкість і загальний обсяг зниження ваги пов'язані з тим, скільки м'язової маси втрачається на цьому шляху.

Втрата м'язової маси на Оземпіку у світлі поточних досліджень

Кілька останніх досліджень оцінюють, що приблизно від чверті до третини загальної ваги, втраченої на препаратах GLP-1, становила знежирена маса, тобто переважно м'язи, але також трохи кісткової та іншої тканини. Деякі дослідження повідомляють про ще більші частки, особливо коли зниження ваги було дуже швидким або застосовувався препарат, що впливає одразу на кілька гормональних рецепторів. Інші нещодавні дані, зібрані в межах звичайної клінічної практики, дають більш стриману картину: у цих групах більша частина втраченої ваги припадала на жир, а відносна м'язова маса у багатьох пацієнтів залишалася стабільною або навіть трохи зростала. Різниця, ймовірно, пояснюється тим, наскільки точно вимірювали склад тіла, як довго тривало спостереження та скільки фізичної активності й білка отримували учасники під час лікування. Втрата м'язової маси на Оземпіку, отже, не є фіксованою цифрою, однаковою для всіх, а залежить від конкретного препарату, дози, швидкості зниження ваги та способу життя людини. У чому дослідження сходяться, так це в тому, що певна втрата м'язової маси виникає майже завжди за значного зниження ваги; відкритим залишається питання, наскільки великою є ця частка і наскільки її можна зменшити.

Чому під час прийому препаратів для схуднення втрачаються м'язи

М'язова тканина не зникає без причини — за цим стоїть кілька факторів, що підсилюють один одного. Сильно знижений апетит зазвичай означає й менше споживання білка, хоча саме білок є основним будівельним матеріалом для підтримання м'язів; коли його бракує, організм починає розщеплювати власну м'язову тканину для покриття енергетичних потреб. Великий і швидкий дефіцит калорій посилює цей ефект, оскільки організм за різкого зниження кількості їжі отримує енергію не лише з жирової тканини, а й із м'язової. Старіння додатково підвищує ризик, адже здатність організму відновлювати м'язовий білок і так уповільнюється з віком, через що м'язова тканина стає вразливішою під час дефіциту калорій і повільніше відновлюється згодом. Загальне зниження фізичної активності також відіграє роль, адже м'язам потрібне регулярне навантаження, щоб залишатися сильними, а без нього організму легше перейти до стану, коли підтримується менше м'язової маси. Разом ці фактори пояснюють, чому втрата м'язової маси на Оземпіку особливо виражена у тих, хто швидко худне, їсть мало білка і менше рухається під час лікування.

Зниження фізичної активності під час лікування препаратами GLP-1

Нещодавні дані, зібрані за допомогою носимих фітнес-трекерів, виявили несподівану закономірність: багато людей, які приймають препарати GLP-1, після початку лікування рухаються менше, а не більше. Середня кількість кроків на день і хвилини помірної або інтенсивної активності знизилися у спостережуваних користувачів, причому найбільше зниження відзначалося у чоловіків і в людей із болем у суглобах або м'язах. Це пояснюється просто: коли вага знижується і тіло відчувається легшим, дехто несвідомо скорочує повсякденну активність, а сильне зниження апетиту також може знижувати загальний рівень енергії та мотивацію рухатися. Проблема в тому, що саме фізична активність, особливо та, що навантажує м'язи, — один із найефективніших інструментів уповільнення втрати м'язової маси на Оземпіку. Якщо рух знижується одночасно з різким падінням споживання енергії, м'язам бракує і будівельного матеріалу, і навантаження, необхідних для їх підтримання. Тому свідоме підтримання, а то й збільшення фізичної активності від самого початку лікування має бути частиною плану зниження ваги, а не ставати турботою лише тоді, коли сила вже помітно знизилася.

У кого ризик втрати м'язової маси на GLP-1 найвищий

Ризик розподіляється не однаково серед усіх, хто приймає такі препарати. Найвищий ризик у тих, чия вага знижується особливо швидко або значно щодо початкової ваги, оскільки великий і швидкий дефіцит калорій сприяє розщепленню м'язової тканини поряд із жировою. Люди похилого віку становлять другу групу ризику, оскільки в них зазвичай спочатку менше м'язової маси, і відновлюють вони її повільніше, ніж молодші люди. Те саме стосується тих, чия м'язова маса вже була низькою до початку лікування, наприклад через тривалу сидячу роботу, малу фізичну активність або повторні спроби схуднення в минулому. Дуже низьке споживання білка, чи то через різке зниження апетиту, чи через свідоме обмеження калорій, також значно підвищує ризик. Комбіновані препарати, що впливають одразу на кілька гормональних рецепторів, у деяких дослідженнях показали дещо більшу відносну втрату м'язової маси порівняно з препаратами, які діють на один рецептор, хоча потрібні додаткові дослідження, щоб підтвердити, наскільки стійка ця різниця. З цих причин лікар може приділяти особливу увагу м'язовій функції та харчуванню в пацієнтів похилого віку, більш ослаблених або тих, хто втрачає вагу дуже швидко.

Споживання білка для захисту м'язової маси

Споживання білка згадується практично в кожному дослідженні на цю тему як один із найефективніших захисних факторів. Коли апетит значно знижується, загальна кількість їжі автоматично зменшується, тому частку білка в раціоні потрібно свідомо збільшувати, щоб його абсолютна кількість залишалася достатньою. Зазвичай орієнтуються приблизно на 1,2 грама білка на кілограм маси тіла на добу, рівномірно розподілених між прийомами їжі, а багато фахівців рекомендують близько 20–30 грамів якісного білка на кожен прийом їжі, щоб забезпечити достатній стимул для синтезу м'язового білка. Хорошими джерелами білка є м'ясо, риба, яйця, молочні продукти та бобові, а за потреби — білкові добавки, якщо апетит надто малий, щоб отримати потрібну кількість лише зі звичайної їжі. Багата на білок їжа також допомагає довше зберігати відчуття ситості, що добре узгоджується з дією самого препарату. Утім, варто пам'ятати, що сам лише білок повністю не запобігає втраті м'язової маси — його ефект найбільш виражений у поєднанні з достатнім загальним споживанням енергії та фізичним навантаженням на м'язи. Питання харчування найкраще обговорювати з лікарем або фахівцем із харчування, щоб план відповідав саме вашій ситуації та враховував можливі інші захворювання.

Силові тренування та підтримання м'язової функції

Зв'язок між силовими тренуваннями та меншою втратою м'язової маси на GLP-1 вивчається дедалі активніше, і результати обнадійливі: регулярні тренування з навантаженням на м'язи помітно знижують частку м'язової маси в загальній втраті ваги. Зазвичай рекомендують від двох до п'яти силових тренувань на тиждень, навантажуючи великі групи м'язів, наприклад за допомогою ваги власного тіла, еластичних стрічок або гантелей. Тренування не обов'язково мають бути інтенсивними з самого початку — легша, поступово ускладнена програма також дає користь, якщо вона регулярна і достатньо навантажує м'язи. Поряд із силовими тренуваннями підтримання повсякденної активності, наприклад ходьби, також підтримує і м'язову функцію, і загальне самопочуття під час зниження ваги. Для багатьох людей, які приймають препарати GLP-1, почати або відновити тренування особливо важливо саме на початку лікування, коли зниження ваги та зміна апетиту найбільш виражені, а ризик втрати м'язової маси максимальний. Перед початком силових тренувань варто уточнити в лікаря, чи не обмежують якісь інші стани здоров'я, наприклад захворювання суглобів або серця, вибір вправ, і нарощувати навантаження поступово.

Спостереження за вагою і м'язовою функцією під час лікування

Показники ваг розкривають лише частину картини під час лікування препаратами GLP-1, оскільки не дозволяють відрізнити, чи було втрачено жир, чи м'язи. Тому багато фахівців рекомендують відстежувати, окрім ваги, ще й м'язову функцію та повсякденні можливості — наприклад, наскільки легко даються підйом сходами, перенесення покупок або вставання зі стільця в міру продовження лікування. У деяких клініках склад тіла можна виміряти точніше, наприклад за допомогою біоімпедансометрії, але таке вимірювання потрібне не всім — часто достатньо відстежувати силу і витривалість на практичному рівні та відкрито повідомляти про зміни лікарю. Якщо людина помічає явне зниження сили, швидшу втому, ніж раніше, або незвичну м'язову слабкість, варто обговорити це ще до наступного планового візиту, не чекаючи його. Регулярний контакт із лікарем дозволяє вчасно скоригувати дозу, харчування або програму тренувань, перш ніж втрата м'язової маси встигне значно просунутися. Спостереження особливо важливе, коли вага знижується швидко, застосовується висока доза або людина вже похилого віку чи іншим чином ослаблена.

Нові методи лікування, що зберігають м'язи, на стадії досліджень

У фармацевтичних дослідженнях зараз розробляються препарати, спеціально призначені для зниження частки м'язової маси у втраті ваги, досягнутій на терапії GLP-1. Частина з них впливає на так званий міостатиновий шлях, що регулює ріст і розпад м'язової тканини в організмі; поєднання препарату, що впливає на цей шлях, із препаратом GLP-1 у ранніх дослідженнях помітно знижувало відносну частку м'язової маси в загальній втраті ваги, при цьому загальне зниження ваги залишалося не меншим, ніж за монотерапії GLP-1. В інших дослідженнях випробовували подібні комбінації, за яких більша частина втраченої ваги припадала на жир, а не на м'язи. Ці методи лікування поки перебувають на стадії досліджень і наразі не є частиною звичайної клінічної практики, тому поки не можуть враховуватися під час прийняття рішень щодо лікування, але вони показують, що захист м'язової маси визнано важливою метою розвитку для всього цього класу препаратів. Цілком імовірно, що в майбутньому препарати для зниження ваги частіше поєднуватимуть із препаратами, що зберігають м'язи, але поки найкраще вивченими й уже доступними засобами залишаються достатнє споживання білка та регулярні силові тренування.

Втрата м'язової маси на Оземпіку та повсякденна функція

Втрата м'язової маси на Оземпіку проявляється не лише на вагах або під час вимірювання складу тіла, а й може дуже конкретно впливати на повсякденну витривалість. За зниження м'язової сили підйом сходами, перенесення сумок із покупками, вставання з підлоги або тривала прогулянка можуть раптово здаватися важчими, ніж до початку лікування. Це, по суті, один із найпрактичніших способів помітити втрату м'язової маси без будь-яких спеціальних вимірювань: якщо повсякденні рухи відчутно ускладнюються, а вага при цьому продовжує знижуватися, варто приділити більше уваги і харчуванню, і фізичній активності, а за потреби обговорити це з лікарем. Таке зниження функціональних можливостей особливо стосується людей похилого віку, у яких знижена м'язова сила може впливати на рівновагу та ризик падінь, але воно може проявлятися і в молодших, в іншому здорових людей, якщо за короткий час було втрачено багато ваги. Для багатьох відстежувати втрату м'язової маси через повсякденну функцію простіше і природніше, ніж через технічні вимірювання, і це все одно дає корисну інформацію про те, чи встигають харчування й активність за темпом зниження ваги.

Коли варто звернутися до лікаря

Більшість змін, що відбуваються під час лікування препаратами GLP-1, можна відстежувати і контролювати вдома за достатнього харчування та фізичної активності, але є ситуації, коли варто зв'язатися з лікарем. Якщо помітно знижується сила, повторюється незвична втома, вага знижується дуже швидко без явної причини, або повсякденні дії, наприклад підйом сходами, несподівано стають важкими, про це варто розповісти лікарю під час наступного візиту або раніше, якщо це необхідно. Термінова оцінка може знадобитися, якщо до м'язової слабкості додаються сильне запаморочення, непритомність, порушення серцевого ритму або інші виражені загальні симптоми — у такому разі ситуацію варто з'ясувати швидко, а не чекати наступного планового огляду. Також варто звернутися до лікаря, якщо апетит майже повністю зник і підтримувати достатнє харчування самостійно не вдається, оскільки дозу або план лікування може знадобитися скоригувати. Звернення до лікаря не означає, що лікування не вдалося, — це нормальна і рекомендована частина безпечного лікування препаратами GLP-1.

Як Dokport може допомогти у спостереженні за лікуванням GLP-1

Якщо втрата м'язової маси на Оземпіку викликає занепокоєння, або помітно, що сила знижується, втома наростає, а вага падає швидше, ніж очікувалося, через Dokport лікар може оцінити ситуацію в чаті та надати індивідуальні рекомендації щодо харчування, фізичної активності та спостереження за лікуванням. Dokport пропонує швидкий і простий доступ до лікаря дистанційно, щоб занепокоєння не залишалися без відповіді і їх можна було обговорити на ранньому етапі. Лікар може оцінити, чи підходять поточна доза і план лікування до ситуації, і за потреби направити на додаткові обстеження або очний прийом, якщо потрібен більш ретельний фізичний огляд. Ліки або подальші рекомендації можуть бути надані, якщо це відповідає оцінці лікаря, однак дистанційна консультація не замінює ситуації, що потребують лабораторних аналізів, візуалізації або іншого клінічного обстеження на місці. Мета полягає в тому, щоб кожен, хто приймає препарат GLP-1, міг легко зв'язатися з лікарем протягом усього лікування, щоб здоров'я м'язів і загальне самопочуття не залежали лише від власної оцінки.

Підсумок про втрату м'язової маси на Оземпіку

Препарати GLP-1 є ефективним інструментом для контролю ваги, але частина досягнутої з їхньою допомогою втрати ваги припадає на м'язову масу, а не лише на жир, і цю втрату м'язової маси на Оземпіку варто відстежувати нарівні із загальним обсягом втраченої ваги. Ризик індивідуальний і залежить, серед іншого, від швидкості зниження ваги, віку, початкової м'язової маси та використовуваного препарату, але це не привід уникати лікування — це привід доповнити його правильними повсякденними рішеннями. Достатнє споживання білка та регулярні силові тренування залишаються найкраще вивченими і доступними кожному засобами для зниження частки втрачених м'язів. Окрім ваги, варто відстежувати м'язову функцію та повсякденну витривалість і відкрито повідомляти про зміни лікарю. Нові комбіновані методи лікування, що впливають на міостатиновий шлях, у майбутньому можуть запропонувати додаткові способи захисту м'язів, але вже сьогодні найефективніші інструменти доступні кожному: харчування, рух і регулярний контакт із лікарем.