Геморой: симптоми, лікування вдома і коли звертатися до лікаря

Геморой — одна з найпоширеніших проблем в ділянці заднього проходу, і майже кожна людина хоча б раз у житті стикається з його проявами. Цим словом позначають розширення судинних утворень у нижній частині прямої кишки та навколо заднього проходу, які можуть подразнюватися, набрякати або кровоточити. Здебільшого геморой не становить небезпеки, але може викликати тривогу і навіть страх, особливо коли симптоми з'являються вперше. У цій статті розглянемо, чому виникає геморой, як він виглядає і відчувається, що справді допомагає вдома та коли варто звернутися до лікаря.

Що таке геморой?

У каналі заднього проходу від природи є м'яка, багата на судини тканина, яка допомагає щільно закривати задній прохід і відчувати, чи в кишечнику є гази, чи вміст. Коли ця тканина розтягується, слабшає або набрякає більше звичайного, розвивається геморой. Тобто йдеться про надмірне розширення цілком нормальної структури, а не про чужорідне утворення чи запалення у прямому сенсі слова — хоча тканина справді може подразнюватися і запалюватися від постійного навантаження. У побуті часто кажуть просто "гемороїдальні вузли" або "шишки", маючи на увазі те саме явище.

Геморой поділяють за розташуванням на два основні типи: внутрішній і зовнішній. Внутрішній вузол розташований під слизовою оболонкою прямої кишки, глибше в каналі, і не має такої больової чутливості, як зовнішня частина — тому внутрішній геморой найчастіше проявляється безболісною кровотечею. Зовнішній геморой розташований на зовнішньому краї заднього проходу, під шкірою, де іннервація значно чутливіша. Саме тому зовнішній геморой частіше викликає біль, свербіж і набряк, ніж внутрішній. У частини людей обидва типи трапляються одночасно, і тоді картина включає і біль, і кровотечу.

У медицині геморой часто описують за шкалою від першого до четвертого ступеня — залежно від того, наскільки сильно внутрішній вузол випадає із заднього проходу. У найлегшій формі вузол не показується назовні навіть після дефекації, тоді як на другому і третьому ступені він випадає, але потім втягується сам або його можна вправити пальцем. На найдальшому, четвертому ступені вузол постійно перебуває зовні і самостійно вже не втягується. Розуміння цієї класифікації допомагає пояснити, чому дві людини можуть описувати, здається, однакову проблему зовсім по-різному — і чому лікування завжди підбирають індивідуально, залежно від ступеня і симптомів.

Чому виникає геморой?

В основі геморою зазвичай лежить тривалий тиск на судини в ділянці заднього проходу. До найпоширеніших факторів ризику належать:

• запор і твердий стілець, що вимагає сильного натужування
• тривале сидіння на унітазі, наприклад, з телефоном у руках
• вагітність і пологи, які підвищують тиск у ділянці малого таза
• надмірна вага
• тривала сидяча робота або недостатня фізична активність
• регулярне підняття важких предметів
• діарея, яка постійно подразнює ділянку

Спадкові фактори теж можуть відігравати роль, оскільки в деяких людей судинна структура від природи розтягується легше, ніж в інших, — це пояснює, чому геморой часто трапляється в кількох членів однієї родини. Вік також пов'язаний із розвитком геморою, адже підтримувальна тканина в цій ділянці поступово слабшає з роками — тому геморой стає поширенішим із віком, хоча може з'явитися в будь-якому періоді життя. Під час вагітності зростання матки і гормональні зміни підвищують тиск на вени тазового дна, тому симптоми геморою у жінок часто виникають саме в цей період, особливо наприкінці вагітності та після пологів. Жодна з цих причин не означає, що ситуація якась незвичайна чи ганебна — це цілком звичайне зношування структур організму і поступове накопичення тиску з часом.

Геморой однаковою мірою торкається і жінок, і чоловіків, і є однією з найпоширеніших причин звернення до лікаря через симптоми в ділянці заднього проходу в дорослому віці. Багато людей вперше помічають симптоми у віці від тридцяти до п'ятдесяти років, коли сидяча робота, щоденний поспіх і нерегулярне харчування разом навантажують роботу кишечника. У декого є чіткий провокуючий фактор — тривалий переліт, різка зміна раціону чи важке фізичне навантаження, тоді як в інших симптоми розвиваються поступово без окремої причини. У обох випадках механізм однаковий: тиск у судинах ділянки заднього проходу зростає сильніше, ніж тканина здатна витримати.

Певні групи людей стикаються з цією проблемою частіше за інших. Водії, які проводять багато годин за кермом, офісні працівники з сидячою роботою та люди, що часто подорожують літаком, повідомляють про симптоми частіше, ніж ті, чия робота передбачає більше руху протягом дня. Вагітні жінки також належать до групи підвищеного ризику, особливо в останньому триместрі, коли тиск на тазове дно найвищий. У кожній із цих груп основний принцип лишається тим самим: чим довше триває тиск на судини цієї ділянки, тим імовірніше з'являються неприємні відчуття.

Симптоми геморою: як він виглядає і відчувається

Багатьох цікавить, як виглядає геморой і як відрізнити його від інших проблем цієї ділянки. Зовнішній геморой часто виглядає як м'яке, округле утворення на краю заднього проходу — воно може бути кольору шкіри або трохи темнішим, а розмір коливається від горошини до невеликої виноградини. Внутрішній геморой, натомість, зазвичай зовсім не видно, якщо він не випав назовні під час дефекації.

Типові симптоми геморою:

• яскраво-червона кров на туалетному папері або в унітазі після дефекації
• свербіж або подразнення в ділянці заднього проходу
• відчуття неповного випорожнення кишечника
• незначні слизові виділення, які можуть створювати гігієнічний дискомфорт
• утворення, яке відчувається пальцями на краю заднього проходу
• біль або чутливість, особливо при зовнішньому геморої

Кровоточивий геморой — поширений, але водночас симптом, вартий уваги. Кровотеча зазвичай яскраво-червона і незначна, і виникає безпосередньо під час дефекації — колір свідчить, що кров надходить із нижньої частини кишечника поруч із заднім проходом, а не з вищих відділів травного тракту. Водночас важливо пам'ятати, що кровотеча в ділянці заднього проходу може мати й інші причини, тому нову або змінену кровотечу завжди варто обстежити, щоб виключити інші можливі причини.

Дуже болюче відчуття може свідчити про те, що у вузлі утворився тромб, тобто геморой тромбувався. У такому разі на краю заднього проходу швидко, часто протягом кількох годин або доби, з'являється твердий і дуже болючий вузол. Біль зазвичай найсильніший у перші дні і поступово слабшає протягом наступних одного-двох тижнів, коли набряк спадає. Тромбований геморой не є небезпечним, але може бути настільки болючим, що повсякденні справи, сидіння і рух стають помітно ускладненими на кілька днів.

Зовнішній геморой і тромбоз докладніше

Зовнішній геморой заслуговує на окремий розгляд, оскільки його симптоми відрізняються від внутрішнього типу. Оскільки ділянка густо іннервована, вона може бути чутливою вже на ранній стадії набряку, і часто з'являється свербіж через розтягування шкіри. Зовнішній вигляд буває різним: утворення може бути гладким і м'яким, а якщо воно тримається довше, після спадання набряку може залишитися вільна складка шкіри — так званий шкірний виріст. Такі шкірні вирости самі по собі не кровоточать і не болять, але можуть ускладнювати гігієну ділянки і відчуватися незручно в повсякденному житті.

Тромбований геморой — це стан, коли всередині зовнішнього вузла утворився згусток крові. Він відчувається твердішим і чутливішим, ніж зазвичай, а колір може бути синюватим або темно-червоним через видимий під шкірою тромб. Більшість таких випадків минають самостійно протягом кількох тижнів без втручання, але якщо біль дуже сильний, а тромб свіжий, віком до двох-трьох діб, лікар у деяких ситуаціях може видалити згусток невеликою процедурою під місцевою анестезією, що швидко полегшує біль. На пізнішому етапі процедура вже не дає такої користі, оскільки набряк починає спадати сам, тому домашній догляд і час стають природнішим шляхом.

Лікування геморою вдома

Більшість легких і помірних симптомів добре піддаються лікуванню вдома, якщо роботу кишечника вдається зробити м'якою і регулярною. Уникнення запору й натужування — основа домашнього лікування, адже саме натужування підтримує тиск у судинах заднього проходу і посилює симптоми.

На практиці лікування геморою вдома зазвичай включає:

• раціон, багатий на клітковину — цільнозернові продукти, бобові, овочі та фрукти — для пом'якшення стільця
• достатнє споживання рідини протягом дня, оскільки клітковина без води може навіть посилити запор
• регулярну помірну фізичну активність, яка підтримує роботу кишечника і кровообіг у ділянці таза
• скорочення часу в туалеті й уникнення натужування — якщо залишити телефон поза вбиральнею, це допомагає багатьом більше, ніж здається
• ретельне, але дбайливе очищення ділянки, наприклад теплою водою замість розтирання сухим папером
• теплі сидячі ванночки кілька разів на день, які можуть розслабити ділянку та полегшити біль і свербіж

Безрецептурні мазі та свічки з аптеки можна спробувати для тимчасового полегшення симптомів. Мазь від геморою може приємно діяти і заспокоювати подразнення, хоча вагомих наукових доказів її лікувальної ефективності немає — варто сприймати її радше як симптоматичну підтримку, а не як основне лікування. Жодна мазь від геморою не замінює регуляцію роботи кишечника, яка є справжньою основою терапії. Якщо біль відчутно заважає, звичайний знеболювальний препарат може допомогти на короткий час, але його варто застосовувати обережно й відповідно до інструкції.

Також корисно звернути увагу на позу в туалеті: якщо трохи підняти ноги, наприклад за допомогою невеликої підставки, це може вирівняти кут прямої кишки і зменшити потребу натужуватися. Неквапливий, але не надто довгий візит до вбиральні без зайвого очікування на сидінні підтримує ту саму мету.

Кількість клітковини, яку варто споживати щодня, орієнтовно становить 25–30 грамів для дорослої людини, і досягти цього можна поступово, додаючи в раціон більше овочів, ягід, вівсяних пластівців та цільнозернового хліба замість білого. Різке збільшення кількості клітковини за один день може, навпаки, викликати здуття й дискомфорт, тому краще збільшувати її поступово протягом одного-двох тижнів, паралельно збільшуючи споживання води. Прогулянки по двадцять-тридцять хвилин щодня, навіть у помірному темпі, підтримують перистальтику кишечника не гірше за інтенсивні тренування і підходять практично будь-кому незалежно від фізичної форми.

Гігієна цієї ділянки заслуговує окремої згадки, оскільки багато людей або надто старанно труть шкіру, або, навпаки, уникають миття через незручність. Оптимальний підхід — обмивання теплою водою один-два рази на день, без мила з сильними ароматизаторами, які можуть додатково подразнювати чутливу шкіру. Після душу ділянку варто обережно промокнути м'яким рушником, а не розтирати. Одяг із натуральних, дихаючих тканин та уникнення надто тісної білизни також трохи зменшують тертя і вологість, що може полегшити дрібні прояви подразнення протягом дня. У більшості випадків легкі симптоми, зокрема болюче на вигляд зовнішнє утворення, минають протягом кількох тижнів завдяки домашньому лікуванню. Якщо симптоми не полегшуються за цей час або посилюються, варто звернутися на обстеження.

Коли звертатися до лікаря при геморої?

Звернення по допомогу можна розглядати на трьох рівнях залежно від того, наскільки терміновою є ситуація.

Перший рівень — легкі симптоми, які можна спостерігати вдома: випадкова невелика смужка крові на туалетному папері, легкий свербіж або невелике безболісне утворення, яке зникає самостійно протягом кількох днів на тлі домашнього лікування. У таких ситуаціях зазвичай достатньо спостереження за симптомами й описаного вище домашнього догляду, негайне звернення до лікаря не потрібне.

Другий рівень охоплює ситуації, коли варто записатися на прийом до лікаря, навіть якщо це не екстрена ситуація: симптоми тривають тижнями попри домашнє лікування, кровотеча повторюється частіше, ніж зрідка, утворення більше не втягується самостійно після дефекації, або проблема помітно заважає повсякденному життю, сну чи сидінню. Також варто пройти обстеження, якщо кровотеча з'явилася вперше і причину раніше не встановлювали — не тому, що ймовірно йдеться про щось інше, а щоб надійно виключити інші можливі причини.

Третій рівень — симптоми, які потребують термінового обстеження:

• сильна або постійна кровотеча
• виражене запаморочення або незвичайна втома разом із кровотечею
• раптовий дуже сильний біль
• висока температура разом із болем у ділянці заднього проходу
• наростаюче почервоніння і потепління ділянки, що може свідчити про запалення

У таких ситуаціях варто звернутися по невідкладну допомогу без зволікань. Потреба в терміновій допомозі не означає автоматично, що ситуація тяжка — вона означає, що варто швидко з'ясувати причину, щоб вчасно розпочати правильне лікування і зняти невизначеність.

Як лікар оцінює і лікує геморой?

Лікар зазвичай оцінює ситуацію, розпитуючи про тривалість симптомів, роботу кишечника і попередні проблеми, після чого проводить огляд ділянки. За потреби внутрішню частину прямої кишки обстежують пальцем або невеликим інструментом, щоб побачити розташування і ступінь вузлів та виключити інші можливі причини симптомів, наприклад тріщини заднього проходу чи інші зміни слизової оболонки. У разі нової кровотечі лікар також може розглянути ширше обстеження кишечника, якщо це виправдано віком, сімейним анамнезом або іншими симптомами — це важлива частина безпечного лікування, навіть якщо здебільшого причина виявляється звичайним геморойним симптомом.

Лікування геморою зазвичай проводять поступово, залежно від симптомів і розміру вузлів. Лікування першої лінії — майже завжди описаний вище консервативний підхід, тобто регуляція роботи кишечника, оскільки більшість симптомів полегшується саме завдяки цьому, без інших втручань.

Якщо симптоми — особливо повторювана кровотеча — зберігаються попри консервативне лікування геморою, найпоширенішим наступним кроком є так зване лігування латексними кільцями. При цьому в основу вузла встановлюють невелике гумове кільце, яке перекриває кровопостачання; тканина зменшується і відпадає самостійно протягом кількох днів. Процедуру зазвичай виконують на прийомі без наркозу, вона відносно швидка і може вимагати кількох сеансів, якщо вузлів декілька. Лігування кільцями найкраще підходить для менших внутрішніх вузлів, що кровоточать і все ще самостійно втягуються назад у канал.

Рідше, коли інші методи лікування не допомогли або проблема дуже запущена, розглядають хірургічне лікування. Варіантів кілька: при класичній операції видалення тканину видаляють повністю, що є найефективнішим методом, але потребує найдовшого, кількатижневого відновлення і спочатку може бути болючим. Альтернативно можна провести процедуру, за якої перев'язують судини, що живлять вузол, без видалення тканини — відновлення тоді швидше, але симптоми трохи частіше повертаються. Шкірні вирости навколо заднього проходу також за потреби можна видалити невеликою процедурою, хоча самі по собі вони не потребують лікування, якщо не створюють явного гігієнічного дискомфорту. Лікар допомагає обрати відповідний варіант залежно від тяжкості симптомів і життєвої ситуації.

Як Dokport може допомогти при геморої?

Якщо симптоми викликають занепокоєння або проблема не минає попри домашнє лікування, через Dokport можна звернутися до лікаря дистанційно, без традиційного процесу запису на прийом. Лікар може оцінити симптоми в чаті — наприклад, чи схожі вони на звичайний геморой, чи варто обстежитися детальніше — і надати індивідуальні поради щодо домашнього догляду та спостереження за симптомами.

За потреби лікар може призначити симптоматичне лікування, якщо це доречно за результатами оцінки, і скерувати на подальше обстеження або очний прийом, наприклад, коли лікування геморою вимагає лігування кільцями чи іншої процедури, яку неможливо виконати дистанційно. Мета — запропонувати швидкий, простий і безпечний перший крок, коли симптоми турбують, а поріг для традиційного відвідування лікаря здається високим. Дистанційний прийом не замінює ситуацій, коли потрібне ручне обстеження чи процедура, і лікар чесно повідомить, коли необхідний очний візит.

Що варто пам'ятати про геморой надалі?

Геморой має тенденцію повертатися, якщо тривалий час не приділяти уваги роботі кишечника і способу життя. Клітковина, достатнє споживання рідини, фізична активність та уникнення натужування — основа не лише лікування, а й профілактики: вони знижують ймовірність повернення симптомів після лікування. Контроль ваги і регулярні перерви під час тривалого сидіння також мають значення, особливо на сидячій роботі, де відсутність перерв підвищує тиск на судини тазової ділянки протягом усього робочого дня.

Геморой — не ознака поганого здоров'я, і соромитися його не варто: це надзвичайно поширена проблема, яка торкається значної частини дорослого населення в той чи інший період життя. Більшість симптомів легкі і минають завдяки домашньому лікуванню, але корисно знати межі, за яких варто звернутися на обстеження: тривалі або наростаючі симптоми, кровотеча, що з'явилася вперше, а також раптовий сильний біль чи інші ознаки терміновості. Дотримуючись цих орієнтирів, можна бути впевненим, що проблему вирішать вчасно і належним чином — чи то простим домашнім доглядом, чи процедурою лікаря.

Багато людей вагаються порушувати цю тему, бо вона здається особистою або незручною. Проте медичні працівники стикаються з цим симптомом постійно, і розповісти про нього не складніше, ніж про будь-яку іншу проблему зі здоров'ям. Що раніше звернути увагу на симптоми — самостійно, засобами домашнього лікування, або, за потреби, звернувшись на обстеження — то швидше повсякденне життя повертається до звичного ритму без зайвого занепокоєння.